«Так на диво просто...»

Так на диво просто,
Так химерно-мило…
Ой стелила постіль,
Милому стелила.

Подушки пухові
В узголів’ї клала,
Сто надій під серцем,
Сто надій плекала.

Сто надій злетіли
У прозорий вечір,
Солодко тремтіла
Млість у білих плечах.

Так на диво просто,
Так химерно-мило…
У думках коханому
Постіль постелила.