Волинські озера
1
Вода прозора, мов сльоза,
І лебеді на хвилі,
І небеса — як бірюза,
Й вітрила сніжно-білі.
По берегах — ліси, й луги,
І трави по коліна,
І на галявинах стоги,
І м’ятний запах сіна.
В заплавах — зілля й комиші,
Човни й рибальські сіті.
І добре тут моїй душі,
Як рідко де на світі.
2
Хвиля хвилю по імені кличе,
Чайка чайці з-під сонця кигиче,
Лебідь ладу голубить крилом,
Закипає вода під веслом,
І вітрило за вітром пливе,
І усе це давно не нове,
Сотні раз переспіване диво,
А очей відвести — неможливо.