Українська література / Луків Микола / Вірші / Голод
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Голод

PDFДрукe-mail

Голодна синичка летить до вікна,
І мишка за сиром спішить в мишоловку.
Орудує голод піступно і ловко,
І сила його незборимо-страшна.

Лабета на жертві зімкнувши, як спрут,
Він гідності й волі її позбавляє:
Знекровлює тіло і дух оскверняє,
І трудно позбутись важких його пут.

Фортеці, міста, неприступні вали
Здаються йому нездоланні оружно.
І цілі народи, що билися мужньо
За честь і свободу, безсилі, коли

В лещати його потрапляють прокляті.
…Ми звідали це у трагічні тридцяті.



Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.