Двобій

Пісок і галька. Пустище суворе.
Стихії шал, і — мужності урок.
Споконвіків штурмує скелі море,
Але ті не відступають і на крок.

Подивишся: нерівний поєдинок.
Мільйони хвиль — нечувана могуть.
Ну що для них ці декілька піщинок? —
Затоплять, змиють, знищать, розметуть!

Та ось удар — і небо завмирає…
Об скелі море б’ється у злобі,
Воно й не любить їх, і — поважає,
Як рівних, у нерівній боротьбі.