Етюд травневої ночі

Прибилась пташка до вікна,
На підвіконні сіла.
А ніч була ясна-ясна
І вся од цвіту біла.

Ми пташці сипали пшона,
Водицею поїли.
І щебетала нам вона,
І все ми зрозуміли.

Ми розуміли, що весна,
Що не співать несила,
Що душу ніжна таїна
Любов’ю оповила.

І розцвітають почуття,
І розривають груди.
І славлять піснею життя
Птахи, дерева, люди.

Вторила співові луна,
Земля од щастя мліла.
І ніч була ясна-ясна
І вся од квіту біла.