Зерно

Покладу на долоні зерно:
Скільки праці ввібрало воно,
Скільки віри і поту святого
В цій малесенькій крихті живого!
Що ж йому залишається нині
Повернути землі і людині?

Щоб за власне життя заплатити,
Мусить вмерти воно, аби жити
Колоскам, і надіям, і птицям,
І провінціям, і столицям.
А другого йому не дано…
Я тримаю в долоні зерно.