Мотив Харчілави
"Тіло пліснявіє, кров прокисає»,
Зло притісняє у душах добро.
Тим, хто за мудрого дурня приймає,
Легше живеться, пане Дідро.
Цей — ніби гном, а ота — як Цірцея,
Мариться бевзю лавровий вінок.
Сонце у небі — наче лілея,
Чом же понижчало небо думок?
Трудно титанам його підпирати,
Тиснуть нестерпно важкі вантажі.
Вистоять треба, і треба не дати
Запанувати вселенській олжі.
«Тіло пліснявіє, кров прокисає»,
Сили й титанам уже не стає.
Тим, хто за мудрого дурня приймає,
Легше й сьогодні живеться, мосьє.