Олександр Олександрович Навроцький, поет, перекладач, громадський і культурний діяч, народився 9 серпня (28 липня ст. ст.) 1823 р. в с Антипівці на Полтавщині (тепер Черкаська обл.) в сім’ї безмаетних дворян.

Учився в Полтавській гімназії, закінчив Київський університет. Належав до революційно —демократичного напряму в Кирило —Мефодіївському товаристві. Після тюремного ув’язнення був засланий до м. Вятки та Єлабуги. У різний час після заслання жив у Петербурзі, Курську, Миколаєві, Темір —Хан —Шурі (тепер м. Буйнакськ у Дагестані). Друкуватись почав у журналі «Основа». Значне місце в його творах посідала історична тематика. Перекладав вірші Пушкіна, Лєрмонтова, Міцкевича та ін. Йому належать також переклади «Іліади» та «Одіссеї» Гомера.

Помер О. Навроцький 22 (10 ст. ст.) жовтня 1892 р. в Темір —Хан —Шурі.