«Вузлуваті, землисті, зморені…»
Вузлуваті, землисті, зморені,
Ніби вирвані з грунту корені,
Ніби дві невигойні муки —
Дорогі материнські руки.
Ніби втомлена осінь під віями,
Ніби небо, обпалене війнами,
Тихі зорі з безмежної ночі —
Дорогі материнські очі.
Як про мамині очі згадаю —
Скрушно в душу собі заглядаю,
Як згадаю про руки мамині —
Хліба в світі легкого нема мені!
1980
Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.