Леонід Соломонович Первомайський (справжнє прізвище Гуревич) народився 17 травня 1908 р. у м. Краснограді, Харківської області, в родині ремісника.

Закінчив початкову школу, вчився в гімназії. Працював бібліотекарем, секретарем редакції газети «Червона Лубенщина» та журналу «Червоні квіти». Друкуватися почав 1924 р. у полтавській газеті «Червоний юнак». Перша книжка оповідань вийшла 1926 р., перша книга поезій «Терпкі яблука»  — 1929 р. Один із видатних поетів Радянської України, Первомайський у своїх ранніх віршах та поемах відобразив пафос бойових і трудових подвигів комсомолу, радянської молоді в роки революції та на фронтах соціалістичного будівництва; йвго твори воєнних років насичені героїкою патріотичної боротьби радянського народу з фашистськими загарбниками. Вірші Л. Первомайського відзначаються актуальністю, близькістю до народного життя, глибоким відтворенням атмосфери епохи, ліричною щирістю і тяжінням до драматизму.

В останніх книжках поета переважає лірика суто філософського наповнення. їй притаманні плибина, свіжість і широта думки  — ознаки, характерні для митців сильного громадянського темпераменту і великої культури. Під час Великої Вітчизняної війни був військовим кореспондентом радіомовлення Південно —Західного фронту, а з березня 1943 р. — військовим кореспондентом «Правды». Член КПРС. Виступав також як прозаїк, драматург, перекладач, автор літературно —критичних статей. За збірки поезій «День народження», «Земля» удостоєний Державної премії СРСР (1946).

Помер Л. Первомайський 9 грудня 1973 р. у Києві.

Окремими виданнями вийшли збірки віршів та поем: «Трипільська трагедія» (1929), «З фронту» (1930), «Героїчні балади» (1932), «Пролог до гори» (1933), «Лірика. 1927 —1934» (1935), «Нова лірика» (1937), «Барвінковий світ» (1940), «Присяга воїна» (1941), «Шляхи війни» (1942), «День народження», «Земля» (1943), «Солдатські пісні» (1946), роман у віршах «Молодість Брата» (1947), «На крутих берегах» (1954), «Щастя для всіх» (1955), «Слово» (1960), «Спомин про блискавку» (1964), «Між бурями» (1967), «Уроки поезії» (1968), «Древо пізнання» (1971), «Вчора і завтра» (1974), «Сузір’я ліри» (1976), «Твори. В 2 —х т.» (1978).