Павло Арсенович Грабовський народився 11 вересня (30 серпня ст. ст.) 1864 р. в с. Пушкарному (тепер с. Грабовське) на Харківщині в родині паламаря.

Після закінчення бурси вступив у Харківську духовну семінарію, де познайомився з творами українських та російських письменників — класиків, з нелегальною політичною літературою, і став активним членом харківської групи революційно — народницької організації «Чорний переділ». У 1882 р. його заарештували і виключили з семінарії. З цього часу і до кінця життя перебував під гласним і негласним наглядом поліції, поневірявся по тюрмах і засланнях. Спочатку його було заслано в Іркутську губернію, а потім у Вілюйськ. Грабовський виступав як поет, публіцист революційно — демократичного напряму. Відомий він і як перекладач.

Перша збірка віршів поета «Пролісок» вийшла друком 1894 р. У своїх творах він виступав на захист трудящої людини, оспівував героїку революційної боротьби, дружбу і братерство поневолених народів.

Помер П. Грабовський 12 грудня (29 листопада ст. ст.) 1902 р. в Тобольську.