Сергій Володимирович Пилипенко народився 22 липня 1891 р. у м. Києві в сім’ї вчителя.

Вчився в гімназії та Київському університеті. Під час імперіалістичної війни був на фронті. 1917 р. брав участь у солдатських комітетах. Літературну діяльність почав 1917 р. в газеті «Український голос» (Рига), яку редагував. Перша поетична книжка «Байківниця» вийшла 1922 р. 1918 р. вступив до КП(б)У. Працював у газетах «Більшовик», «Вісті», «Комуніст», «Селянська правда». Під час боротьби з Денікіним та білополяками перебував у Червоній Армії. Після закінчення громадянської війни працював на керівних посадах у видавництвах «Книгоспілка», Державне видавництво України. Був головою літературної організації «Плуг».

Помер письменник 11 липня 1943 р.

Окремими виданнями вийшло близько тридцяти книг байок та оповідань. Серед них «Скалки життя» (1925), «Байки», «Кара», «Під Черніговом», «Рівність» (1927), «Коли батько плакав?», «Острів Драйкройцен», «Батракові байки» (1930), «Свині на дубі» (1932), «Анекдоти старого редактора» (1933), «Байки та оповідання» (1963).