Рудь Микола - Українська література
  • а
  • б
  • в
  • г
  • ґ
  • д
  • е
  • є
  • ж
  • з
  • и
  • і
  • ї
  • й
  • к
  • л
  • м
  • н
  • о
  • п
  • р
  • с
  • т
  • у
  • ф
  • х
  • ц
  • ч
  • ш
  • щ
  • ю
  • я
  • Всі твори
Українська література / Рудь Микола /
В базі 4495 віршів 567 авторів.
Рудь Микола

Микола Данилович Рудь народився 9 травня 1912 р. в с. Олександрівці на Харківщині в бідняцькій сім’ї.

Закінчивши семирічку, поїхав на Донбас. З 1929 р. працював у Донецьку на металургійному заводі, був на комсомольській роботі, займався журналістикою. Заочно вчився в Літературному інституті ім. О. М. Горького. Учасник Великої Вітчизняної війни. Член КПРС. Друкується з 1930 р. В літературу прийшов як поет, згодом зосередився на прозових жанрах (автор відомих романів «І не сказала: люблю», «З матір’ю на самоті», «Не жди, не клич»). Перша книжка поезій «Найближче» вийшла 1936 р. Для поезії М. Рудя характерні теми з робітничого життя, уславлення радянського воїна — переможця, особиста лірика.

Вийшли збірки поезій: «Слово після бою» (1947), «Рідні вогні» (1950), «Граніт Сталінграда» (1951), «Донецькі зорі» (1958), «Грім на зелене гілля» (1960) та ін.

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.