Дві піраміди
Біля моря дві піраміди
Ми в долину їдемо
Де прозорий Сучан.
— Глянь!
Ніч. Плями чужі.
Живої душі
Не знайдеш, скільки серце не жде…
Де ж
Бліді верби й крейдяність хат?
Морок зітхає.
30. IX. 1917. Владивосток
З книги «П’єро кохає».
Текст наводиться за збірником «Михайль Семенко. Поезії», 1990.