Семенко Михайль - Вірші
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Всі твори
Українська література
/
Семенко Михайль
/ Вірші
В базі
4533
віршів
567
авторів.
Вірші
Сезон
Квіти зла
Ліхтарі
Білі столики
Місто «Зойкно вилітали гамори несмілі…»
Бульвар
Напівдівчинка-напівпанна
Дама на веранді
Весна
Не лізь
Місто літом
Кафе
Містична магістраль
Прожекторовий промінь
Провінціальний поет
На помістку другого поверху
Роберт
Велосипед
Силуети
Тротуар
Пляж
Кавалер і дама
З потягу
Місто («Сонце освітлювало червоні дахи…»)
Місто («Вечір подощовий вдаряючи холодними краплями…»)
Вогник
Будинки
Сад з музикою
Осінь «Сонце. Осінній вітер. Порох…»
Замішання в місті
Учениця драматичної школи
На пероні
Улиці
Я («Як гарно почувати, що я — сильний…»)
Я іду
Я сам
Поклик віків
Я («Я — жертва погасаючого світу…»)
Хлопчик
Заклик
Запрошення («Я покажу вам безліч світів…»)
Завтра
Поет («Я жду, коли надійде хвиля…»)
Вірш («ФФФФ…»)
Міркування
Вірш («Безумить грюками…»)
Місто («Блимно і крапно…»)
Морзе
Переконання
Місто
«Крила білі, загострені льотно…»
Чекання
Жалібну сукню
Ередіа
Двоногий звір
Біля мапи
Грамофонний туш
Серця штори
Мій будинок
Чистильщик чобіт
Картка
Ідоли
Ватра
«Образ снився мені…»
Померлих образи
Оксамитова злива
Спіраль аналогій
Сірий вихор
Антиквар
Мій спектр
Поезії згуби
Горизонт
Висвічування
Гріхопадіння
«Простяглися тіні тіні вечірні…»
Сіренний ранок
Молоді авіатори
Пожовклі зшитки
Старий годинник
Бабусині іменини
Село без місяця
Сніг у саду
Золоторіг
Дурненький зайчик
Праця
Три шибки
Діти Аполлона
Тіні
Подорож
Умирає хлопчик
Біла курява
По в’язкій стежці
На Росінанте
Рухи слів
Витиск
Четвер
Бажання («Мені багнесь заплющити очі…»)
Серце в блуканні
Поезійка про себе
Осіння симфонія
«
Початок
Попередня
1
2
3
Наступна
Кінець
»
Сторінка 1 з 3
Виправляч
Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть
Alt+Enter
і відправте нам повідомлення.
Останні додавання
У кращих традиціях літературної клясики: осмислення трагедії України за комуністичного режиму («Енеїда модерна» Леоніда Полтави)
Леонід Полтава – людина, патріот, письменник
Леонід Полтава та його поема «Обжинки»
Про Леоніда Полтаву (бібліографія)
Юрій
Архангел
Довбуш
Гонта
Гетьман
Верховина
Користувачі найбільш цікавляться
Зів'яле листя (збірка поєзій)
З вершин і низин (збірка поєзій)
Сікстинська Мадонна
Легенда про вічне життя
Мій Ізмарагд (збірка поєзій)
«Чого являєшся мені...»
«Не знаю, що мене до тебе тягне...»
«Твої очі, як те море...»
«Тричі мені являлася любов»
«Розвивайся ти, високий дубе»