Сірий вихор

Сірий вихор пронісся над моїми будовами —
Сірий вихор мої будови звалюючи.
Пройнявсь містично він огненними словами —
Пройнявсь огненними словами, тугу спалюючи.

Блиснув опівночі пожарами беззразковими.
Гудів і тріскав, цілу ніч не змовкаючи.
Язиками і пасмами червоними випадковими
Мене за душу, мене за багрову душу торкаючи.

З книги «В садах безрозних».
Текст наводиться за збірником «Михайль Семенко. Поезії», 1990.