Антон Якович Шабленко народився 1872 р. в м. Сумах у робітничій родині.
З дитинства наймитував, потім працював слюсарем на Харківському паровозному заводі. На цей час припадають його літературні спроби. Життя в робітничому середовищі, навчання в політичних гуртках, участь у страйках формували його світогляд, пробуджували класову свідомість. Ховаючись від переслідувань поліції, він 1899 р. переїхав до Петербурга, де працював на різних заводах. На початку 900 —х рр. поет надіслав М. Горькому рукописну збірку своїх віршів. М. Горький уважно поставився до молодого поета, дав йому цінні поради і запропонував посилати свої твори в журнал «Жизнь».
У 1910 р. Шабленко за участь у революційному русі був заарештований і два роки просидів у в’язниці. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції працював у Петербурзькому комітеті продовольства, а згодом в органах народної освіти. Крім поезій, писав оповідання. Збірка його творів «Нова хатина» вийшла в 1900 р. У ній письменник показав нестерпні умови життя і праці робітників, висловив віру в перемогу народу над несправедливим суспільним ладом.
Помер А. Шабленко 24 травня 1930 р.