Ярослав Гнатович Шпорта народився 15 вересня 1922 р. в с. Сальниці на Вінниччині.

Від початку Великої Вітчизняної війни  — на фронті. З осені 1943 р. був співробітником військової газети. У повоєнний період працював деякий час військовим журналістом в Середній Азії та в Києві, заочно вчився в Ашхабадському університеті. Член КПРС. Друкувався з 1939 р. Перша книжка поезій «Світлий день» вийшла 1948 р. Поетична творчість Я. Шпорти виразила духовне, емоційне єство мужнього радянського воїна —патріота, що пройшов у битвах важкий шлях, розгромив фашизм і з перемогою вернувся до мирної праці. Поет малишківського складу, він ішов до нових ідейно —тематичних горизонтів, заглиблювався в життєві процеси нового етапу розвитку країни, збагачував свій художній арсенал. Перекладав російських, таджицьких, чуваських та інших поетів. Рання смерть зупинила його на плідній творчій дорозі.

Помер поет 13 листопада 1956 р.

Основні видання поезій: «Іранський зошит», «Твої літа» (1950), «Лірика», «Мужність» (1951), «Запорожці» (1952), «Ти в моєму серці» (1954), «Дубове листя» (1956), «Вибране» (1958), «Ліричний вінок» (1969), «Незакінчений зошит» (1972), «Поезії» (1982).