Василь Степанович Швець народився 17 січня 1918 р. в с. Іванкові на Київщині в хліборобській сім’ї.
Навчавсь у Ржищівській педшколі, в Харківському політехнічному технікумі; закінчив Київський педінститут. Учасник Великої Вітчизняної війни — спочатку як артилерист, потім кореспондент військових газет. У повоєнний час — на творчій роботі. Член КПРС. Друкуватись почав 1937 р. Перша збірка поезій «Добрий ранок, Україно!» вийшла 1945 р. З юних літ, з материнського краю В. Швець узяв до своєї поезії чуття органічних інтонацій живої мови, злагодженості образних висловів — це вловлюється в усій його творчості, та особливо — в масиві фронтової лірики, якою він утвердився в письменстві. Вірші та поеми В. Швеця зафіксували істотні турботи й події зі спільної біографії поета і країни.
Вийшли книжки віршів і поем: «Лірика» (1949), «Схід сонця» (1950), «Повінь» (1953і), «Гірські потоки» (1955), «Неспокійне літо» (1959), «Кроки і роки» (1962), «Двобій» (1965), «Межень» (1969), «Живенамисто» (1971), «Віднайдений зошит» (1975) «Твори. У 2 —х т.» (1978) та ін.