Юрій Іванович Стадниченко народився 15 травня 1929 р. в Харкові в учительській сім’ї.

1954 р. закінчив Харківський гірничий інститут і понад двадцять років працював у Всесоюзному науково-дослідному інституті організації та механізації шахтного будівництва (Харків). З 1974 р.  — заступник головного редактора, потім головний редактор журналу «Прапор». Член КПРС. Друкує вірші з 1953 р. Перша книжка віршів «Стежками юності» вийшла 1957 р. В поезії Ю. Стадниченка осмислюється і героїка, і повсякденність, розкриваються вагомі духовні риси сучасника. Багато віршів присвячено таким вічним темам поезії, як кохання, краса природи, радість буття.

Збірки поезій: «Моє неспокійне серце» (1961), «В океані нескінченності» (1965), «Охоронці вогню» (1973), «Надія і вірність» (1977), «Зоряний прибій» (1980), «Підкова і якір» (1982), «Дорога крізь довге літо» (1983) та ін.