Золотий дощ

З «Античних мотивів»

Вона спішить закрить свої принади,
Та ярий бог не відає преград…
Злотистий дощ — як стріл шалений град,
Як бурі злет на са´ди — виногради.

Не дать йому, розблисканому, ради,
Не зупинить… Весь — пристрасти розряд,
Гуде — стрімить з висот золотоспад,
Переганя каскадами каскади…

Щомить гучніш, нестриманіше рин, —
Ось він п’яніш, бурхливіше лявін…
Вся двиготить в’язниця мідяная…

Зімкнувся зір, розкрилися вуста…
У зливі злот захлинулась Даная,
Од ніг до кіс — янтарнозолота.

Прага, 1930

Текст наводиться за збірником «Олекса Стефанович. Зібрані твори». Збірка «STEFANOS I».