Русалки (сонет)

У ніч липневую у за́тишкові балки
Уся розквітлася русалками вода…
Не йдіть до берега, бо буде вам біда, —
В кущах притайтеся й чудуйтеся, рибалки!

Як дивно граються криштального весталки
А він з високости — зупинена хода —
На них потоками промінними спада
І розсипається між хвилями на скалки…

Хвилини розквіту осяяних утіх…
Який між бризками і плюскотами сміх! —
Неначе срібними видзвонюють перстнями…

Та ось хитнулися — зідхнули комиші,
Оселі третіми озвалися півнями: —
В дніпровій заводі — ні слуху ні душі.

Прага, 1930

Текст наводиться за збірником «Олекса Стефанович. Зібрані твори». Збірка «STEFANOS I».