Великоднє

Впади, годино великодня,
Мечем, що на́впіл розтина!
Хай вишина і глибина —
Одна сторокотна безодня!

Хай задвижить земля і море,
Возстане воздух і вогонь!
Гори від ярости й холонь,
Господній праведний тероре!

Спали, Господарю, всі бруди,
Всю землю вичисти вогнем!
Своєї пристрасти мечем
Пройди крізь лоно аж у груди!

Як древлє, вибагри обійми,
Розверзи землю, як колись, —
Глибоко лезом затопись
І цілу ніч його не вийми.

Торкнись душі — і хай під лезом
Уся подви́гнеться вона,
Нехай сколишеться до дна,
В святий поверженная безум!

Витрушуй трясцею трусоти,
Потопи токами змивай,
Стомітлим вітром вимітай,
Пали вогнем її скверноти!

Відправся, все́нощно остання,
Грозою сповнена ущерть, —
І, смертію поправши смерть,
Яви зорю Ізмертвихвстання!

Прага, 1938

Текст наводиться за збірником «Олекса Стефанович. Зібрані твори». Збірка «Кінцесвітнє».