«Хвилюють, ходять, шумлять жита…»
Хвилюють, ходять, шумлять жита,
Злотисто-жовті, украй налиті,
Над ними неба блакить свята,
Ані хмаринки у тій блакиті.
Співає срібна в душі труба.
Душа квітками, як клумби, квітне,
Хліба і небо, небо й хліба́, —
Куди не глянеш, жовто-блакитні…
1923
Текст наводиться за збірником «Олекса Стефанович. Зібрані твори». Фрагменти ІІ. Добірка упорядника.