Борислав Павлович Степанюк народився 16 липня 1923 р., в с. Канівщині Чернігівської області.
Закінчив Київський університет. Був на комсомольській роботі, а потім — на роботі у видавництві «Радянський письменник». Учасник Великої Вітчизняної війни. Заслужений працівник культури Української РСР, Киргизької РСР та Чуваської АРСР. Член КПРС. Друкує вірші з 1943 р. Перша збірка поезій «Назустріч веснам» вийшла 1948 р. Займається також перекладами з поезії іародів СРСР. Вірші, балади, поеми Б. Степанюка передають людське життя в багатьох його проявах, та передусім — у праці й боротьбі. З розвитком творчості поета в ній головне місце зайняв жанр поеми. Вже перший твір цього ряду — «Батьківське вогнище» — приніс второві серйозний успіх. «Тема подвигу радянських людей на фронтах, у партизанських загонах, у труді, — говорив А. Малишко, — знаходить у поемі виразне розкриття».
Видання поезій: «Батьківське вогнище» (1955), «Ясна далечінь» (1956), «В польовому вінку» (1963), «Іменем сонця» (1966), «Доземний уклін» (1967), «Баладний лад» (1972), «Синьоокий мій липень» (1973), «П’ять пелюсток вогню» (1980), «Вибрані твори. У 2 —х томах» (1983) та ін.