08.06.1970 - До батьків і сестри

Добридень Вам!

Листа одержали. Спасибі Вам. Мої пропозиції: ти, Марусю, приїзди з Тетянкою до нас, тут перебудеш сезон ягідний (суниці, полуниці), може, щось законсервуєш — і тоді вже наша відпустка. То або поїдемо в Прохорівку під Канів, Валя з Дмитром буде в санаторії, а ми втрьох знімемо куток і ловитимемо рибу на Дніпрі (там багате село, прохарчуємось і на рибі, і на молоці та фруктах). Тобто, я спочатку з’їжджу на розвідку (або й усі разом), напитаю — і поживем. Є ще два варіянти: ми втрьох їдемо на Гуцульщину туди, де Степан казав (він оце недавно був у нас). І нарешті — ще один: кажуть, зараз можна дістати куток у Трускавці (це, коли треба). Туди, звичайно, я не поїду, бо мені корисні не ці води, а кавказькі.

Думаю заїхати додому десь на тиждень, може, з Дмитриком.

Коли тато вибере бажання — то приїздіть разом, коли й мама — то всі приїздіть. Але я знаю, що хати ви побоїтесь покинути.

А ми в свою чергу, коли буде змога, то всі приїдемо до Вас на тиждень — у кінці липня.

Оце поки все.

Бажаючи Вам здоров’я

Валя, Дмитро, Василь

Чекаємо!

1972