Стус Василь - Вірші
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Всі твори
Українська література
/
Стус Василь
/ Вірші
В базі
4533
віршів
567
авторів.
Вірші
"Заради мук і сухозлотних марень"
"Змагай, знеможений життям"
"Камінна брила"
"Колеса глухо стукотять"
"Коли на серці довгі трени"
"Коли Холодний свині пас"
"Літа! Між вас"
"Любов як самозречення легка"
"Людина флюгер. Так. Людина флюгер"
"Мене вела ти в ніжні ранки"
"Ми їдемо на схід крізь білопіння гречок"
"Ми сиділи за пляшкою шампанського"
"Мистецтва він не знав. Він знав життя єдине"
"Мов грізний привид, осені туман"
"Мов жертва щирості — життя"
"Молочною рікою довго плив"
"Моя Україна забула"
"Ні на що не нарікай з печаллю"
"На Колимі запахло чебрецем"
"На Лисій горі догоряє багаття нічне"
"Над головою плине Рафаель"
"Надворі дощ? — я запитав"
"Надворі сніг. Зима. Побіля тину"
"Найгеніальніший хробак"
"Напередодні свята"
"Народжуючи, нам відкривають жили"
"Націлений у небо обеліск"
"Не жаль, що бродять мовчки привиди"
"Не любити тебе — не можна"
"Не одлюби свою тривогу ранню"
"Невже ти народився, чоловіче"
"Немало люблячих тебе, народе мій!"
"О земле втрачена, явися"
"О краю мій, коли тобі проститься"
"О, ні! Не марно твій буяє гнів!"
"Один лиш час і має совість"
"Осінь крилами в груди б'є"
"Ось вам сонце, сказав чоловік з кокардою на кашкеті"
"Пізній вечір"
"Полтавщино! Я пізнаю твій голос"
"Поменшала людина на очах"
"Попереду нарешті порожнеча"
"Посадити деревце"
"Присмеркові сутінки опали"
"Проходьте в хату, гості випадкові"
"Рідній не треба крові"
"Рідну мову мою"
"Раз на тиждень"
"Рятуючись од сумнівів"
"Світ учорашній обганяє"
"Сидимо біля погаслого вогнища"
"Скажи, що прологом ночі"
"Спить долина, ніжним сяйвом"
"Сповнений почуттям вдячності"
"Спочатку вони вбивали людину"
"Старезним рам'ям весь обмотаний"
"Сто дзеркал спрямовано на мене"
"Стольний граде! Стволовий надрізе!"
"Страшні твої нурти печерні"
"Сховатися од долі - не судилось"
"Сьогодні свято"
"Тагіл. Зима. Шістдесят перший рік"
"Так явно світ тобі належать став"
"Тато молиться Богу"
"Терпи, терпи - терпець тебе шліфує"
"Ти гостро крикнула. І все. І стихло."
"Ти приснилась мені у мовчанні густому, як сон"
"Ти червоно ніколи не горіла"
"Ти, може, став оце і думаєш про сина"
"То все не так. Бо ти не ти"
"Тут — ждання і ждання — аж до спаду"
"У Прохорівці — сни, мов ріки"
"У тридцять літ ти тільки народився"
«І в лісі гноми пружать ніч зухвало...»
«І все побачити, і все забути...»
«І зорі тихо падають на воду...»
«І поблизу — радянський сад...»
«Їй-богу, добрий вітер...»
«Їх було двоє — прибиральниця і двірник...»
«Білі плями хмар в вечірнім озері...»
«Багаття згасло. В тебе сон пройшов...»
«Борітеся — поборете! Мені Тарас порадив у безсонній ночі...»
«Боюсь спливе рядок сльозою...»
«Брунькуються акації...»
«В літературі — як на цвинтарі...»
«В мені уже народжується Бог...»
«В небі голубім — бордові хмари...»
«В період розгорнутого будівництва...»
«В хаосі зглиблених світів...»
«в'язниця — а не в'яжуть...»
«Відлюбилося»
«Вдасться чи ні...»
«Великий Сталін вмер зарано...»
«Верстаю шлях - по вимерзлій пустелі...»
«Весь обшир мій - чотири на чотири...»
«Вечірній сон. І спогади. І дощ...»
«Вже вересень згубив останні пелюстки...»
«Вимріяна і близька донині...»
«Виростає сосна зсередини...»
«Вмирає пізно чоловік...»
«
Початок
Попередня
1
2
Наступна
Кінець
»
Сторінка 1 з 2
Виправляч
Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть
Alt+Enter
і відправте нам повідомлення.
Останні додавання
У кращих традиціях літературної клясики: осмислення трагедії України за комуністичного режиму («Енеїда модерна» Леоніда Полтави)
Леонід Полтава – людина, патріот, письменник
Леонід Полтава та його поема «Обжинки»
Про Леоніда Полтаву (бібліографія)
Юрій
Архангел
Довбуш
Гонта
Гетьман
Верховина
Користувачі найбільш цікавляться
Зів'яле листя (збірка поєзій)
З вершин і низин (збірка поєзій)
Сікстинська Мадонна
Легенда про вічне життя
Мій Ізмарагд (збірка поєзій)
«Чого являєшся мені...»
«Не знаю, що мене до тебе тягне...»
«Твої очі, як те море...»
«Тричі мені являлася любов»
«Розвивайся ти, високий дубе»