Стус Василь - «Ярій, душе. Ярій, а не ридай» (Пам’яті А.Г.)
Українська література / Стус Василь / Вірші / «Ярій, душе. Ярій, а не ридай» (Пам’яті А.Г.)
В базі 4533 віршів 567 авторів.

«Ярій, душе. Ярій, а не ридай» (Пам’яті А.Г.)

PDFДрукe-mail

Пам’яті А.Г.

Ярій, душе. Ярій, а не ридай.
У білій стужі сонце України.
А ти шукай — червону тінь калини
на чорних водах — тінь її шукай,
де горстка нас. Малесенька щопта
лише для молитов і сподівання.
Усім нам смерть судилася зарання,
бо калинова кров — така ж крута,
вона така ж терпка, як в наших жилах.
У сивій завірюсі голосінь
ці грона болю, що падуть в глибінь,
безсмертною бідою окошились.

[Друкується по 6-ти томному виданню]

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.