«Де я не буду, що робить не стану…»
Де я не буду, що робить не стану,
Куди на цьому світі не заб’юсь,
Одній людині, одному титану
Завжди і скрізь від серця поклонюсь.
Куди б мене дороги не манили
І хто б мене звернути не хотів,
У мене хватить розуму і сили
Іти по тій, що Ленін заповів.
Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.