Леонід Миколайович Талалай народився 11 листопада 1941 р. в с. Савинцях на Харківщині.

Працював теслею, каменярем. Закінчив Літературний інститут ім. О. М. Горького. Друкується з 1956 р. Перша збірка «Журавлиний леміш» вийшла 1967 р. Л. Талалай  — поет тонких спостережень, художньо своєрідних ліричних роздумів. Уважний і вимогливий до слова, культури вірша, він відтворює складний, духовно багатий світ сучасника,  — людини-трудівника, учасника Великої Вітчизняної війни, борця за мир у світі. Щирою задушевністю позначена/і його інтимна лірика.

Вийшли збірки віршів: «Вітрила тривог» (1969), «Осінні гнізда» (1971), «Не зупиняйся, мить!» (1974), «Допоки твій час» (1979), «Вода в пригорщі», «Високе багаття» (1981), «Глибокий сад» (1983), «Наодинці зі світом» (1986).