Українка Леся - Сафо
Українська література / Українка Леся / Вірші / Сафо
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Сафо

PDFДрукe-mail

Над хвилями моря, на скелі,
Хороша дівчина сидить,
В лавровім вінку вона сяє,
Співецькую ліру держить.

До пісні своєї сумної
На лірі вона приграє.
І з піснею тою у серці
Велика їй туга встає:

В тій пісні згадала і славу
Величну свою, красний світ,
Лукавих людей, і кохання,
І зраду, печаль своїх літ,

Надії і розпач… Дівчина
Зірвала лавровий вінець
І в хвилях шумливого моря
Знайшла своїй пісні кінець.

[с. Колодяжне, 1884, 3 листопада]



Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт.  — К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 67.

Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1884, № 23, стор. 195.

Автограф  — ІЛІШ, ф. 2, № 1407, з посвятою «Любій Шурі Судовщиковій на спомин» [треба здогадуватись, що посвяту Леся написала значно пізніше, не в 13 років].

Датується за автографом.Подається за збіркою «На крилах пісень» К., 1904, стор. 8.

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.