Микола Олександрович Упеник народився 14 червня 1914 р. в слободі Платово —Іванівці, Ростовської обл. в сім’ї робітника.

Після семирічки і школи ФЗН (Ворошиловград) був слюсарем, з 1933 р.  — на редакційній роботі. Вчився в Літературному інституті ім. О. М. Горького, закінчив Вороншловградський педінститут. Учасник Великої Вітчизняної війни. Працював у пресі, був головним редактором газети «Культура і життя». Член КПРС. Перший вірш «Пісня про п’ятирічку» надрукував 1933 р. Перша поетична збірка «Лірика» вийшла 1935 р. Поет, нарисовець і публіцист. У поетичному доробку  — ліричні вірші, пісні, поеми, твори для дітей. М. Упеник пише про робітничий клас, про дружбу народів, славить Радянську Вітчизну  — оплот миру на землі. За визначенням критики, його теми  — «на головному напрямку» життя.

Збірки: «Поезії» (1946), «Краснодонський зошит» (1947), «Слово про вічну дружбу» (1949), «Українська поема» (1950), «Вітчизна миру» (1951), «Ясний виднокруг» (1955), «Вірші та поеми» (1957), «Найдорожче» (1963), «Пісні з дороги» (1964), «Цим живу» (1971), «Багряне листя» (1974), «Вибране» (1984) та ін.