Володимир Омелянович Забаштанський народився 5 жовтня 1940 р. в с. Браїлові на Вінниччині в сім’ї робітника.

Закінчивши семирічну школу, навчався в ремісничому училищі на Донбасі, працював будівельником, каменярем у кар’єрах, підручним кочегара на цукровому заводі. Внаслідок нещасного випадку на вісімнадцятому році життя втратив руки й осліп. Закінчив Київський університет. Член КПРС. Друкується з 1961 р. Перша збірка «Наказ каменярів» вийшла 1967 р. Коло творчих інтересів і захоплень В. Забаштанського  — праця і побут сучасника, героїчні вияви його характеру, мужність, корчагінські традиції в житті молоді, беззавітна відданість комуністичній справі. За збірку поезій «Запах далини» і нові вірші в періодичній пресі удостоєний Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1986).

Основні збірки віршів: «Віра в людину» (1971), «Гранітні краплі» (1975), «Крицею рядка» (1977), «Сині скелі» (1978), «Вага слова» (1980), «Запах далини» (1982).