Ірина Володимирівна Жиленко народилася 28 квітня 1941 р. в м. Києві в родині службовця.

Закінчила Київський університет, працювала вихователькою в дитячому садку, в редакціях республіканських газет і журналів. Вірші друкує з 1958 р. Перша книжка ліричних поезій «Соло на сольфі» вийшла 1965 р. Виступала з книжками художніх нарисів («Буковинські балади», 1964) і віршів для дітей («Достигають колосочки», 1964; «Вуличка мого дитинства», 1979). І. Жиленко  — поетеса тонкого ліричного обдаровання. Її вірші і поеми розкривають духовно багатий світ жінки-сучасниці, залюбленої в красу праці, природи.

Основні збірки віршів і поем: «Автопортрет у червоному» (1971), «Вікно у сад» (1978), «Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна» (1979), «Ярмарок чудес» (1982), «Збулося літо…» (1983).