«Якщо смерть біля тебе стане…»

Якщо смерть біля тебе стане,
Одягаючи день у пітьму,
Ти візьми моє серце, коханий,
Хай поможе серцю твому.

Будеш жити довго й щасливо,
Наче в добрій казці старій.
— Тут відторгнення неможливе, —
Дивуватимуться лікарі.

У дітей твоїх виростуть діти,
І спливуть роки, як вода.
Що моє воно — ти й не помітиш,
А воно про це — не згада…

1981

Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.