«Запам’ятовуй, запам’ятовуй, запам’ятовуй…»

Запам’ятовуй, запам’ятовуй, запам’ятовуй
Цей вечір тихий, прозоро-синій і пурпуровий,
І рідне слово, і рідні очі туманно-млисті,
Й на чистім небі таке прозоре зеленолистя…

Запам’ятовуй, бо неповторне усе на світі:
І хмара біла, і небо синє на тихім вітті,
І дні майбутні,
і сьогодення,
і дні минулі,
І перше слово,
і перші сльози,
і крик зозулі…

1970

Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.