Опришки

Йшли мої опришки
З Чорногори пішки…

Чорногора хліб не родить —
Чорних легіників водить:
Красних легіників кличе
Ближче.

Йшли мої опришки
До панів на рижки…

А у пана білі вікна.
А в панянок — ноги.
Приймай гостей, файна Дзвінко,
Із дороги.

Йшли мої опришки.
Двісті літ, ще й трішки…

Літа себе пережили,
Поміж смерек впали.
Опришківська кров у жилах
Палить.

Йшли мої опришки
Через серце пішки…

1965

Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.