VIII - Лаокоон

Кінь на колесах. Грізний подарунок —
Богам в офіру. Краще ласий клапоть
Спалити й пил розвіяти, бо клопіт
З данайцями, і слабне оборона.

Спалити — й попіл. Хай дозорець ранній,
Що — перший — диво — й ще очима кліпа,
З дороги — геть, як ворог і наклепник.
Кінь дерев’яний — тільки для горіння.

Не в місто! На рівнині, тут, прилюдно.
Цей кінь — лиш підступ. Не кричіть безладно.
Не в місто, ні! — О боги, — ці гадюки!

Мої сини! Як все безглуздо й дико.
Не слухають. І м’якне вже рука. —
Й за мури Трої — на колесах кінь.