«кого чому й куди...»

кого чому й куди
ведуть оці криві стежки ?
хто одурив джмелів хто заманив
в те біле полум’я світанку що не сходить ?
в той запах квітки що не доживе до ранку ?
хто серед літа видуває сонце із
стеблинки жита що лягло від спеки ?
ніхто не знає що було що буде
ніхто не пам’ятає як було й нікого
як завтра буде не цікавить
дарма мене ти не розпитуй
бо я забув усе що знав
а решту пам’яті удосвіта
програв у карти

Збірка «Щодень щокрок».