«а хто я той ім’я якого...»
а хто я той ім’я якого
боги з предтечами в похміллі призабули ?
в старезнім пралісі нема такого дерева
яке не пам’ятало б первородний жолудь
на камені слизькі лишайники ростуть плазують
щоб ніби з року в рік продовжувати вічність
а чи крихіточку
безсмертя хтось
для мене передбачив і
зберіг ?
Цикл «Заложники стирання».