У море єдине…

У море єдине спливуть мої ріки…
Дорого моя, зупинися
Аж там, за порогом двадцятого віку,
Аж там, за стіною осіннього лісу.

Од сильного вітру, од власного болю
Зоря під моєю сльозою — погасне.
В останню хвилину подякую долі
За дні мої чорні, за роки прекрасні.

Подякую людям, подякую сонцю,
Подякую росам на зав’язі ранній.
Були в мого віку тривоги великі,
Для вашого — більші тривоги настануть.

У море єдине пливуть мої ріки…
Надіється вічність на кожну хвилину.
О часе величний, я вдячна навіки
За небо безхмарне в моїй Батьківщині!

1984

Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.