Хліб післявоєнного дитинства

Він був м’яким, неначе пух,
І теплим, як долоні мамині,
Хліб-недоросток, хліб-макух,
Що молодив колись вуста мені.

Він був з жолуддя і журби,
Він був із гіркоти вдовиної.
Він, житній хліб, усе зробив,
Щоб виріс кожен з нас людиною.

1982

Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.