Наші гори

Гей, чудові наші гори!
Гей, чудова сторона!
Відживає серце хворе,
Обновляється душа.

І як ті вірли крилаті,
Так думки вгору летять.
В голові, як діти в хаті,
Вдержатися не хотять.

Лиш женуть все вище, вище,
На верхи і на шпилі,
Де чимраз до неба ближче,
Чимраз дальше до землі!

Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Цикл «В Розтоках»