Богдан Лепкий. Поезії (1990) - Сторінка 3
В Розтоках
Цикл написаний на основі вражень від поїздок у гори. Розтоки — село в Карпатах над Черемошем. Б. Лепкий пише з цього приводу: «Туди приїхав я перший раз 1894 року літом. Між Кутами і Тюдевом висока скеля над Черемошем — Сокільське, яке так любив Федькович. Сокільське зробило на мене таке сильне враження, як жодна гора в світі… До Розтік навідувався я з тої пори кожного року хоч на короткий час, і вони так і осталися в моїй уяві як якась зачарована країна краси». Вірші з циклу подаємо за книгою «Писання. Т. І».
- Наші гори
- Ніч над Черемошем
- Полуднє в горах
- До Черемоша
- На лодці
- Гірський став
- Ялиця
- Лови
- Така чудова нічка
- Хрест на кручі
- До одинокої ялиці
- Як шумно хвиля грає
- На небі сонце гасне
- І ми пішли
- Порадь мені
- На склоні гір
- Бувайте здорові!
- Гори мої, гори
Осінь
Б. Лепкий стверджує, що цикл створений в основному восени 1901 р. у Кракові. Згодом до нього були долучені «Глуха і зимна осінь», «Мій шлях» та «Листки падуть», написані пізніше. З приводу знаменитих «Журавлів», зокрема, сказано, що вірш був написаний у Кракові восени 1910 р. «Я вертав з театру, з драми Виспянського „Noc listopadova“, під ногами шелестіло пожовкле листя, а над головою лунали крики відлітаючих журавлів. Вірш склався немов сам із себе, без мойого відома й праці. До його підібрав музику мій брат Лев Лепкий… До вірша „Глибоким тихим вснуло сном“ („Гостина“) підібрав музику Василь Барвінський… а до „Finale“ пок(ійний) Денис Січинський…» Вірші з циклу публікуються за книгою «Писання. Т. 1».
- Останній птах в вирій летить
- Відчинилися небесні шлюзи
- В’януть квіти
- Минуло літо
- Глуха і зимна осінь
- Листками вітер котить
- Осіння ніч на селі
- Гостина
- Не люблю осінньої ночі!
- Гість
- Спогад
- Журавлі
- Коли в саді
- Мій шлях
- Листки падуть
- Бачиш?
- Цить!
- Так тихо довкола
- Осінній сірий день
- Прийдуть задушні дні
- Густа імла
- Сонце гасне
- Покрита травою
- Перший сніг
- Finale