Як шумно хвиля грає

Як шумно хвиля грає,
Як бистро в діл біжить!
Весельце хвилю крає,
А плесо мерехтить,
як жемчуг.

Весельце хвилю крає,
З човна несеться спів,
По берегах лунає
Мелодія без слів —
на весь луг.

«Керманичу, соболю!
Звідкіля ти і хто?»
«Я, — каже, — сум, син болю,
Я знав тебе давно,
я твій друг».

Як шумно хвиля грає,
Як бистро в діл біжить!
Усе, що є, — минає,
Міниться, мерехтить,
як жемчуг.

Лиш смуток не минає
І не вмирає сум.
Над світом так літає,
Як над рікою шум,
смутку дух.