Лепкий Богдан - На небі сонце гасне
Українська література / Лепкий Богдан / Вірші / На небі сонце гасне
В базі 4533 віршів 567 авторів.

На небі сонце гасне

PDFДрукe-mail

I

На небі сонце гасне
В вечірній синій млі,
Останнє сяйво ясне
Кидає на шпилі.

Горять шпилі огнями,
Мов царський діадем,
Аж зорі над верхами
Займаються огнем.

Горять вечірні зорі,
І місяць вирина,
Розкішно, пишно вгорі,
А долом — тишина.

А долом мряки сині,
Неначе море там,
Над морем у долині
Стоїть казочний храм.

З порфірів має стіни,
І вежі золоті,
І хрусталеві сіни,
І сходи — крем’яні.

Той храм — це хата твоя
Над берегом ріки.
Цвітуть в городі тоя
Й любимене — квітки.

II

На небі сонце гасне,
На землю нічка йде,
Зоряне небо ясне
По небесах жене.

Ідуть зірки юрбою,
А місяць серед них —
Як той вівчар з пугою
Серед овець дрібних.

«Пасіться, зорі-вівці,
Нім стане ясний день,
А вітер на сопілці
Заграє вам пісень.

Гей, вітре, ти, вітрило!
Не заводи, співай,
Щоби їм було мило
Іти на неба плай!»

Горять на небі зорі,
Від поля, від лісів
Несеться у просторі
Поезія світів.

III

Студена хвиля плеще
Об круті береги,
І очерет шелеще,
А хвиля плеще, плеще
І б’ється без ваги
Об камінь.

На хвилі місяць грає
Симфонію без слів.
З хвиль кучері сплітає,
Жемчуг переливає,
Симфонію без слів
Співає:

«Чарівна ніч, чарівна!
Над річечку ходім.
Ти будеш, як царівна,
Русалкам водним рівна,
Ріка буде наш дім,
Ходімо!»


Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Цикл «В Розтоках»

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.