Лепкий Богдан - Гість (малюнок)
Українська література / Лепкий Богдан / Вірші / Гість (малюнок)
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Гість (малюнок)

PDFДрукe-mail

Глухе, бездушне отупіння
Напало землю. Квіти мруть.
Поля байдужно снігу ждуть,
А хмари висять, як каміння.

Часами вітер надбіжить,
Туман стурбує і розвіє.
Село в долині бовваніє
І п’яним сном дрімає-спить.

Погасло світло. Зачинились
На засув двері. Вірні пси
В солому з вухами зарились,
Лиш блуд блукає по межі.

Лиш стежкою попід плотами
Йде голод — сіл щорічний гість.
Держить в руках мужицьку кість
І грізно зиркає очами.


Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Цикл «Осінь»

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.