Місячна ніч

Місяць в хмари оповився,
Сонно вітер повіває.
На керму моряк схилився
І думає.

Хвиля лодкою шелеще,
Як колискою матуся.
«Дівчина чомусь не пише…
Обійдуся!»

Вітер хвилями, колише,
Гомонять тайком вітрила.
«Чи кохаєш ти мене ще,
Моя мила?»

Виплив місяць. Через море
Золоту мостить доріжку.
«Цілував я б, моя зоре,
Ручку й ніжку».

Ніби сон якийсь приснився:
Ось вона і він під гаєм…
На керму моряк схилився.
І дума́є.

Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Цикл «З-над моря»