«Вирують весняні струмки...»

Вирують весняні струмки,
Курличуть ключі журавлині.
Просвітлені сонцем хмарки
На землю розсипали тіні.

На обрії встали ліси,
Занурені в небо по пахви.
Обсипані пилом роси,
Підсніжники щемно запахли.

Весна прибирає права
На все, що було під снігами,
І обертом йде голова,
І над усіма почуттями

У вічній красі та онові
Сіяє веселка любові.