«Деревам щось, напевно, сниться...»

Деревам щось, напевно, сниться,
Бо серед ночі уві сні
Шумить нервово їхнє листя
І трепет будить у мені.

Напевно, бачать сни і квіти,
І трави, що тремтять, як ртуть…
Учусь я серцем розуміти,
Що розумом — не осягнуть.